Лист невіруючому

Якби ти знав, як любить Бог тебе!
Якби ти знав, що Він зробив для тебе,
Ти б не вагаючись Йому віддав себе.
Лише Христос дорогою є в небо.

Всі грішні по природі люди ми.
Гріхи нас розділяють з Святим Богом.
І щоб звільнить нас від гріхів й пітьми,
Отець віддав на муки Сина- Бога.

Творець існуючого всього і людей,
Всевладний, Всемогутній, Вседержитель,
Малим Дитям явився в світ оцей-
Господь Ісус Христос, душі Спаситель.

Христу не солодко жилось поміж людьми.
Господь і Цар родився не в палацах,
А у хліву. Таке ось місце ми
Йому відводимо в своїм житті. Тож святом

Життя Ісуса вже не назовеш.
Родився й ріс Він у простій родині.
Він був Людиною і Богом, але все ж
Земним батькам покірним був Він Сином.

Він не в багатстві жив, а в простоті,
Учився в Йосипа теслярської науки,
Нікому зла не причинив в житті,
Лише добро чинили Його руки.

Людина...Бог...Він знав усі думкИ,
Ніщо сховатись не могло від Нього.
Знав наміри усі людські лихі
І знав гіркий кінець життя Свойого.

Хоч Богом був, але як ти і я,
Як кожний з нас, у дружбі мав потребу.
Але ні друзі часто, ні сім"я
Його не розуміли й Він до неба

Тоді Свої молитви слав Отцю
Небесному, щоб Він Його підтримав,
Щоб витримати зміг все до кінця
І принести спасіння міг людині,

Яка розкається в своїх гріхах
І зрозуміє, що життя без Бога
Не має змісту й приведе у ад,
Де вічні муки, біль, гірка тривога.

Траплялось часто у моїм житті
Мене не розуміли, відвертались,
БулО розчарування й гіркий біль
І смуток душу обгортав й печалі.

І ось тоді, коли в своїм житті
Не знала я від болю де подітись,
Через знайомих Бог поміг мені
З Його любов"ю, прощенням зустрітись.

Без Бога я була немов сліпа,
Надіялася не на те, не те шукала,
Несла образ гірких й злобИ тягар
І виходу в своїм житті не знала.

Я в Божі руки всю себе віддала
Й робила хоч помИлки, але все ж
ЗавждИ на Бога тільки покладаюсь.
Живе Він в моїм серці, а не десь.

Для мене Він найближчий, найрідніший.
Йому думки й бажання відкриваю.
Він Той, Хто найдорожчий , найцінніший,
Хоч і сім"ю, дітей, онуків маю.

З Богом постійно можу спілкуватись
Через молитву й через Його Слово,
Через Ісуса- Слово все звіряти-
Він є для християн міцна основа.

Як люди всі, я грішна по природі,
Та Бог мені допомага встоЯти.
Ні людям, ні собі я вчусь не шкодить
І ближньому у горі помагати.

Тож не тому людей я розумію,
Що я така розумна , мудра жінка.
Від Бога все, що я в житті умію,
Любов від Нього й добрі мої вчинки.

ОбрАз в житті нікому не прощала,
За словом , кажуть , "в кишеню не лізла".
Чоловікам на грубість не мовчала
Й "на місце ставить" також їх уміла.

Коли грішу в думках, у слові, в ділі,
До Господа за прощенням звертаюсь,
Щоб дав мені людям прощати вміння.
Хай зло з життя, із серця вимітає,

Очищує нехай усю, переплавляє
Усе моє єство, бо я ж Його дитина.
Хай моя віра в Бога возростає.
До Нього серцем і душею лину.

Чому пишУ оце усе тобі я?
Щоб зрозумів - Ісус для всіх надія.
Лиш Він Спаситель душ людських й твоєї.
У всьому Він допомогти зуміє.

Та ми з тобою люди, не амеби
Якісь одноклітинні, маєш розум-
Постійно вибір нам робити треба
І покладатись лиш на волю Божу.

Якщо не знаю, як в житті чинити,
Молюсь до Господа і прОшу Його волі.
Й чекаю, щоб дурниць не натворити,
Собі самій і іншим не нашкодить.

Лист невіруючомуПоэзия

Лист невіруючому
Поэзия