За то, что жив, не стоит обвинять.
За то, что я, пока живу, мечтаю!
Стремленья наши пусть не совпадают,
И если не способен ты понять--
Меня в мечтах не стоит обвинять.
Моей ошибкой было рассказать,
Что строю я не дом--дворец иль замок,
Мои стремленья шире твоих рамок;
Коль ты не в силах этого вмещать--
То в чем меня ты хочешь обвинять?
Нет, не стремлюсь я что-то доказать.
На мнение твое не посягаю.
Мы просто непохожи, я--другая.
Тебя я не прошу мне подражать.
Но и поверь, не стоит обвинять.
Не смей же насмехаться над мечтой!
Когда предел твоих мечтаний--печка,
Да чтоб хватало денег на аптечку,
Тогда тебя не всколыхнет волной;
А на шипы напорется другой.
Я сделаю, чего не хочешь ты!
А завтра буду жить, как ты--не можешь!
Моих усилий в сумму ты не сложишь.
Возможно, будешь жить спокойней ты.
Но цель моя--осуществлять мечты!
Прочитано 9031 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
