Був ясний весняний день. Веселе сонечко грайливо виглядало із-за білих хмаринок і лагідно посміхалося всім перехожим. Після довгої холодної зими воно ніжно зігрівало землю. Природа прокидалася. Великі кучугури снігу враз почорніли. Звідусіль потекли струмки талої води, утворюючи великі калюжі. Дітвора висипала на вулицю і щасливо бовталась у холодній воді. Добре було тому, хто мав високі гумові чоботи, вони могли заходити туди, де глибше.
Сашко вийшов зі школи після останнього уроку. Додому не хотілося. Він пам’ятав, що сьогодні планував підтягнути математику, і мама просила його прибрати свою кімнату… Але мама працює до сімнадцятої години, вона не побачить о котрій годині син повернувся зі школи. Доки Сашко роздумував, чим зайнятися, його помітили однокласники. Миколка запропонував пускати паперові кораблики. Сашко погодився. Скільки часу вони бавилися, важко сказати. Зупинилися тоді, коли побачили, що одяг і взуття промокли до нитки. Микола запропонував піти до нього додому, щоб висушити штани та куртки. У нього є нова настільна гра. Друзі зможуть познайомитися з нею.
Сказано – зроблено. Доки сушився одяг, учні спілкувалися, бешкетували. Ненароком розсипали мамині голки. Почали шукати їх на килимку поміж стільцями. Зібрали ніби усі, та через деякий час Сашко наступив на килимок і відчув гострий біль. Малесенька голочка майже повністю зайшла в ногу. Миколка знайшов щіпчики і акуратно дістав її. Після цього Сашко пішов додому. Нога боліла, але йти ще можна було. Вирішив мамі нічого не говорити.
На другий день нога стала боліти ще дужче. Терпів! Надіявся, що пройде! Через тиждень він уже не міг ходити і в усьому зізнався мамі. Приїхала швидка, завезла до лікарні. Виявилося, що невелика частина голки залишилася в нозі. Спасло нашого героя те, що вона застрягла між кістками біля п’яти. Терміново стали робити операцію. Хірург доклав багато зусиль, але дістати голку не зміг. Коли зовсім втратив надію на успішний кінець, вийшов на коридор до мами і поросив молитися. Без Божої допомоги не обійтися.
Запрацювали телефони. Молитовна група з семи чоловік вознесла свої молитви, щоб Господь втрутився в цю ситуацію і допоміг спасти Сашка.
Сталося чудо! Голка вже в руках у лікаря. Дивний наш Бог! Він завжди допомагає тим, хто до Нього звертається і просить захисту. Коли Сашко виписувався з лікарні, хірург подарував йому коробочку, в якій на маленькому клаптику вати лежала злощасна голка.
- Це тобі на згадку, щоб пам’ятав, чим закінчується неслухняність, і якою ціною спасає Господь!
Вдома мама відкрила Біблію, обняла сина і прочитала золоті слова: «… до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» Пс. 49:15. Після цього вони щиро подякували Господу за дароване спасіння.
Коли Сашко одужав, прийшов у недільну школу і засвідчив усім, який Добрий наш Господь. А ще він зрозумів, що потрібно слухатися дорослих і виконувати свої обіцянки. Обіцяв мамі, що після уроків прийде додому – потрібно було йти додому. Неправду можна не тільки говорити, її можна творити мовчки. Бог виправив ситуацію. Нехай Його Святе Ім’я буде прославлене навіки віків!
«Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!» Пс.105:1
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 8742 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дитя, другим не подражай - Valentina Prokofjeva Не любите мира, ни того, что в мире: кто любит мир, в том нет любви Отчей.
Ибо все, что в мире: похоть плоти, похоть очей и гордость житейская, не есть от Отца, но от мира сего.
И мир проходит, и похоть его, а исполняющий волю Божию пребывает вовек.
(1Иоан.2:15-17)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
